Шолом-Алейхем

 1859-1916 

"Шолом алейхем" - традиційне єврейське привітання, яким обмінюються при зустрічі. Воно у перекладі означає - "Мир вам!" Такий псевдонім вибрав собі письменник, який завжди писав про народ і для народу.

Шолом-Алейхем /літературний псевдонім Шолома Нухимовича Рабиновича/ - класик єврейської літератури - народився 2 березня 1859 року в українському містечку Переяславі /нині Переяслав-Хмельницький/. Ранні роки майбутній письменник провів у містечку Воронці Полтавської губернії.

Тут він одержав початкове виховання у хедері - єврейській релігійній школі. Коли Шолому виповнилося 13 років, померла його мати, батько оженився на злій і сварливій жінці родом з Бердичева. Непосидючий та допитливий хлопчина став записувати щедрий "фольклор" своєї мачухи.

Закінчивши російське повітове училище, Шолом став вчителювати у маєтку свого майбутнього тестя - багатого арендатора Мейлаха Лоєва. Романтичне кохання до своєї учениці Ольги Лоєвої закінчилося одруженням.

Перші свої вірші та оповідання Шолом-Алейхем написав та опублікував мовою івріт, підписуючи їх за порадою дружини "Ш.-А".

У 1883 році Шолом-Алейхем почав публікувати оповідання на мові ідиш. У 1888 році письменник починає втілювати у життя свою давню мрію - роботу по складанню збірників "Єврейська народна бібліотека".

Невдовзі Шолом-Алейхем видає перший збірник своїх творів для цієї серії, куди ввійшли "Стемпеню", "Іосл-соловей", "Суд над Шомером".

У 1894 році Шолом-Алейхем пише комедію "Якнегаз", у якій, як і в романі "Менахем-Мендл", виводить образи авантюристів - "Дільців повітря". У цьому ж році письменник починає роботу над романом "Тев’є-молочник", який став шедевром світової літератури.

Тев’є - образ, що уособлює мудрість, красномовство, працелюбність, безжурний характер. Кожна його фраза - це афоризм. Історія життя Тев’є, як і самого Шолом-Алейхема, насичена зльотами і падіннями, але обоє, не дивлячись ні на що, залишаються вірними своїм життєвим ідеалам - добру та справедливості.

Одночасно з "Тев’є-молочником" Шолом-Алейхем починає писати свого знаменитого "Хлопчика Мотла".

У творах Шолом-Алейхема дуже часто згадується Касрилівка (йшлося про Бердичів). В 80 -90 роках XIX століття письменник часто бував в Бердичеві і Житомирі. В Бердичів він Житомирської вулиці", "Найщасливіший у Кодні", "Стемпеню" та інш.приїздив до свого брата Вольфа Наумовича Рабиновича. Місцевий матеріал покладений в основу багатьох нарисів, фейлетонів та оповідань, написаних протягом 1883 - 1894 років: "Перехвачені на пошті листи", "Картини Бердичівської вулиці", Картини

Усі твори Шолом-Алейхема пройняті духом часу. Із 1903 - 1905 рр. його добрий гумор переходить у їдку сатиру. Скривджений до глибини душі ділом Бейліса, Шолом-Алейхем бореться проти антисемітизму й знаходить підтримку серед української та російської інтелігенції /В. Г. Короленко/.

Після єврейських погромів 1904 - 1905 рр. Шолом-Алейхем емігрує до Америки. Довгих 11 років він блукав, хворів, але продовжував писати.

Помер Шолом-Алейхем 13 травня 1916 року в Нью-Йорку і похований на Бруклінському цвинтарі.

Глибока людяність, невичерпний гумор, знання національного єврейського характеру, народної мудрості - все це складає образ письменника і людини Шолом-Алейхема, якого і дотепер люблять і шанують в усьому світі.

Його ім’я носять вулиці багатьох міст України, в тому числі в Києві, Житомирі, Бердичеві, Одесі, Львові, Чернівцях, Переяслав-Хмельницькому та інш.

У 2009 році під егідою ЮНЕСКО відзначатиметься 150-річниця від дня народження письменника.