Микола Мазарчук (повний текст)
Вже три роки немає з нами Василя Павловича Плющика - історика, музиканта, педагога, поета, гумориста й сатирика, і найголовніше - Людини з великої літери. А мав би Василь Павлович уже сімдесят сім… Народився він на Сумщині. На його раннє дитинство припала страшна пора Голодомору. Рано втратив зір. Залишився без матері. Закінчив Одеську школу баяністів, історичний факультет Львівського університету. Потім вчився все життя: читав книги з різних галузей знань, чудово володів латиною. Останні сорок років мешкав у Житомирі й плідно працював на освітянській ниві. А вже в пенсійному віці, оскільки не міг сидіти склавши руки, створив при обласній організації Українського фонду реабілітації інвалідів самодіяльний хор «Надія» і п’ять років був його керівником.
Перші літературні спроби Василя Плющика припадають на його юність. Але серйозно займатися поетичною творчістю він почав уже на схилі літ. Друкувався в періодиці, у збірках-антологіях. В 1999 році побачила світ його перша збірка гумору й сатири «Сміх і гріх». В ній автор прагне вступитися за долю рідного народу, зокрема, за найбільш знедолених («Крик материнської душі», «Борімося за рідну мову!»), а також засобами сатири й гумору показати наші негаразди, створити комедійні ситуації («Японська теща», «Біла міль», «Літаючі тарілки», «Грамотна секретарка» тощо). При цьому багато його творів є, так би мовити, невигаданими історіями, або, за його ж власним висловом, «картинками з натури» («Тато», «Памфлет про клозет», «Наторгувалися»). Підсумком його сатирично-гумористичної творчості стала збірка «Зуби», видана 2003 року. Назва символічна, бо автор, за власним же висловом - «зубастий лірик».
Ще один важливий напрям творчості Василя Плющика - твори для дітей. Отож, третьою збіркою стали «Казки для дітей і дорослих» (2004). Власних казкових сюжетів Василь Павлович не створював. Але, взявши за основу сюжети відомих народних та літературних казок і легенд, творчо й оригінально відтворив їх у віршованій формі. Багато з них написані як казки-п’єси.
І, нарешті, останньою у тому ж 2004 році вийшла збірка спогадів «Из ранних лет воспоминанья».
Життя Василя Павловича Плющика переконливо доводить, що свою долю кожна людина творить сама. Не варто скаржитись на життя. Краще знайти в собі волю і оптимізм. Зміг же це зробити ВасильПавлович Плющик!
