Район розташований на південному сході області в зоні лісостепу. Утворений у 1923 році. Займає територію площею 95,6 тис. кв. км. Населення – 34 212. осіб.
До складу району входять м. Андрушівка (райцентр), смт Червоне та 39 сільських населених пунктів. Відстань від районного до обласного центру – 47 км. шосейними шляхами. Район розташований на Придніпровській височині. Через його територію повністю або частково проносять свої води 11 річок. Найбільші з них – Гуйва, Пустоха, Лебединець, Ів’янка (басейну Дніпра).
Територія сучасного Андрушівського району заселена вже у І тисячолітті до н. е. В районі знайдено знаряддя праці доби бронзи, виявлено залишки ранньослов'янських поселень. Поблизу сіл Любимівка, Зарубинці, Яроповичі є рештки «Змійових валів» – стародавніх фортифікаційних споруд, які були споруджені ще за часів докиївської Русі. До складу Житомирської області район увійшов 22 вересня 1937 р. У той час працювали Андрушівський та Червоненський цукрові та спиртові заводи, торфорозробка, молокопереробний завод. Для обслуговування населення працювали цегельні та гончарня.
Район розташований у межах історичної Київщини. Під назвою Андрусівка вперше згадується у 1683 р. На місці сучасного селища був розташований козачий сторожовий пост. За переказом, назва походить від прізвища перших поселенців Андрушів. Район є одним із найдавніших на Житомирщині.
Промисловий комплекс району сьогодні представляють 7 основних підприємств, а саме: державне підприємство «Червоненський завод продовольчих товарів» — виробляє органічні розчинники, скломийні рідини на основі технології спиртового виробництва; дільниця №2 державного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» — виробляє спирт етиловий вищої очистки; відкрите акціонерне товариство «Червонський цукровик» — виробляє цукор-пісок з цукрових буряків; товариство з обмеженою відповідальністю «Андрушівський маслосирзавод» — виробляє сири тверді, сухе молоко, масло тваринне та спреди, маргарин; дочірнє підприємство «Агросервіс» фірми «Житомирінвест» ВАТ — виробляє м'ясо заморожене; закрите акціонерне товариство фабрика «Восход» — виробляє спецодяг для працівників різних галузей економіки; приватне орендне сільськогосподарське підприємство з птахівництва «Надія» — корми готові для сільськогосподарських тварин.
Основні напрями сільського господарства району: в рослинництві — виробництво зерна і технічних культур, в тваринництві — м'ясо-молочний.
В районі функціонує 25 загальноосвітніх навчальних закладів, діє 35 установ клубного типу, 36 бібліотек, з них – 33 клубних заклади та 32 бібліотеки у сільській місцевості, школа мистецтв з двома філіями в селищах Червоне та Новоівницьке, діє дитячо-юнацька спортивна школа. Спортсмени району беруть участь у районних, обласних і всеукраїнських змаганнях, першостях світу та Європи.
В районі діють Івницький парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, Андрушівський та Червоненський парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, заказники Андрушівський ліс, Нехворощ, пам’ятки природи – дуб «Велетень», «Липка». Славиться далеко за межами області своєю науково-дослідною роботою Українська народна обсерваторія (с. Гальчин) , створена місцевим ентузіастом астрономом Ю. Іващенком, яка є його власністю, і занесена до Всесвітнього реєстру наукових установ, що вивчають Всесвіт. До пам’яток національного значення належить і колишня садиба в с. Івниця баронів де Шодуар – відомої далеко за межами України родини колекціонерів і меценатів. Старовинне село Стара Котельня в
ідоме за часів Київської Русі і згадується в історичних джерелах як місто Котельнич. Воно належало київському князю Святославу. В селі є пам’ятка архітектури національного значення ХVIII ст. – костел Антонія Падуанського (1786 р.). Костел Святої Варвари у с. Городківка – одна з найоригінальніших релігійних католицьких будівель в Україні (1913 р.). У селищі Червоному – палац і садиба колишнього цукрозаводчика Ф. Терещенка вражає своїми масштабами і довершеністю архітектурних форм. На початку ХХ століття за сприяння останнього у селищі було побудовано майстерні, в яких будували та випробовували перші українські літаки. Випробування здійснювали відомий льотчик П. Нєстеров і одна з перших жінок цієї професії – Л. Галанчикова.
До пам’яток архітектури і містобудування в районі також належать: Свято-Покровська церква в с. Зарубинці (2-га пол. ХІХ ст.), церква Івана Богослова у с. Лебединці (2-га пол. ХVІІІ ст.), церква Казанської ікони Божої Матері в с. Нехворощі 2-га пол. ХІХ ст.) та церква Святого Миколая у смт Червоне (поч. ХІХ ст.), а також водяний млин (1902).
Література: