Бердичівський район

Бердичівський район розташований на півдні області в зоні лісостепу. Займає територію площею 865,2 км. кв. Населення складає 31,88 тис. осіб. До складу району входять смт Гришківці та 61 сільський населений пункт. Відстань від районного до обласного центру – 43 км. Район розташований в межах Придніпровської височини. Найбільші річки, що переносять свої води через район: Гнилоп’ять та Пустоха.

Бердичівський район був утворений у березні 1923 року з центром у с. Махнівка (тепер смт Комсомольське Вінницької області). З березня 1925 року районним центром стає м. Бердичів. Згодом район було розформовано і лише у 1937 році відновлено. Спочатку він входив до складу Київської області, а з 22 вересня 1937 року Бердичівський район стає складовою частиною Житомирської області.

Територія району була заселена у ІІ тисячолітті до н.е. Про це свідчать багаточисельні історичні пам’ятки, знайдені археологами на берегах річки Гнилоп’ять та її притоках, які представляють культуру багатьох народів різних історичних епох, починаючи від неоліту. Багато з них виявлено відомим археологом-краєзнавцем, патріотом рідного краю, уродженцем села Бистрик Бердичівського району Гаврилом Григоровичем Богуном (1901-1981).