Брусилівський район

Брусилівський район розташований у східній частині Житомирської області, в 85 км від столиці України – Києва, і в 85 км від обласного центру – Житомира. Територією району проходить автомобільний шлях державного значення Київ-Чоп.
Загальна площа району 625 квадратних кілометрів. Населення району становить близько 16,5 тис. осіб, з яких близько 6 тис осіб мають статус потерпілих від аварії на ЧАЕС.

На території району є такі корисні копалини: торф, пісок, глина. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, темно-сірі та сірі-лісові.

Район має багато вільних земельних ділянок.
Загальна площа сільськогосподарських угідь (включаючи підсобні господарства) становить 52 971 га, площа лісів – 4672,59 га.

Район приваблює мальовничими берегами річок Ірпінь, Здвиж, Водотиї. Для регуляції стоку річки побудовані водосховища. Одне з них – Водотиївське знаходиться приблизно в 4 км від райцентру Брусилів. На території Брусилівського району розташоване селище міського типу Брусилів та 36 сільських населених пунктів. В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної та 18 сільських рад.

Після Лютневої революці 1917 р. населення Брусилівщини потерпало від частих змін урядів, що супроводжувалось бойовими діями. Центральна Рада, Гетьманат і Директорія не змогли утримати владу в Україні, до влади прийшли більшовики, які почали примусово створювати колективні сільські господарства. У 1924 році в Брусилові працювало 5 колективних господарств – «Прогрес», «Незаможник», «Червоний шлях», «Поступ», «Спільна праця». У 1931 р. у Брусилові відкрили машинно-тракторну станцію. Колгоспи Брусилова брали участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві у 1939 році і були занесені до Книги Пошани виставки.

Під час Голодомору 1932-33 років Брусилівський район за зрив хлібозаготівель був занесений на так звану «Чорну дошку». Проводились розкуркулення селян. Лише у Брусилові від голоду померло 200 осіб.

У 1923 році був створений Брусилівський район, який увійшов до складу Житомирської області під час проведення адміністративно-територіальної реформи у 1937 році.

З початком окупації України нацистською Німеччиною (1941-1944) було мобілізовано 2 756 жителів району. В січні 1942 року П. С. Макаренком, Т. А. Любашенком та К. К. Микитенком була створена підпільна організація «Радянські патріоти», через декілька місяців в районі було вже 12 підпільних груп.

З листопада 1943 року на території області півтора місяці точилися жорстокі бої. Діорама зі зброєю часів Другої світової війни в краєзнавчому музеї Брусилова відтворює події тих днів. Брусилівський район був звільнений під час Житомирсько-Бердичівської операції 25 грудня 1943 року. За роки війни загинуло і пропало без вісті 3 332 жителі району, нанесено збитків на 439 млн. карбованців.

Після війни почалося відновлення народного господарства. У 1962 році 4 брусилівські колгоспи були об’єднані в один – ім. Паризької комуни. Створені «Міжколгоспбуд», «Сільгосптехніка» та цех залізобетонних конструкцій. У зв´язку з адміністративно-територіальною реформою 1957-1962 років, в грудні 1962 року населені пункти Брусилівського району передані до реорганізованого Коростишівського району.

Після Чорнобильської аварії (1986 р.) у Брусилові почали будувати житло для переселеців з Народницького району. Збільшилась кількість населення, і у червні 1990 року Брусилівський район був відновлений як самостійна адміністративно-територіальна одиниця у складі Житомирської області.

Брусилівський район – сільськогосподарський. Основні галузі  - тваринництво та рослинництво. Основним видом діяльності сільськогосподарських підприємств є вирощування зернових культур, виробництво тваринницької продукції, вирощування картоплі та овочів. Провідні сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Агрофірма Брусилів» смт Брусилів, ПП «Шлях Ілліча» с. Яструбенька, ФГ  «Дейнеко» с. Морозівка, ТОВ «Злагода» с. Скочище, ТОВ «Нива» с. Карабачин.

Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. "Брусилівський базар" відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з’їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України.

У районі на даний час діє 9 промислових підприємств.
Провідні підприємства: ТОВ "Брусилівський маслозавод" ТОВ Брусилівський хлібзавод", ТОВ «Брусилівський молокозавод»,
ТОВ «Брусилів м’ясо», ПП "Темп" – виробництво продукції з риби, ТОВ «Файдал - УА» – виробництво ґрунтовки, клею, фасадної штукатурки, гідроізоляції, ТОВ «МИГО-будліс» та ін.

В районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка. Крім районного Будинку культури є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа, відділення 3 банків.

Брусилівщина – батьківщина багатьох видатних людей. Тут народились І. І. Огієнко (Митрополит Іларіон) – визначний вчений-історик, мовознавець, громадсько-політичний і церковний діяч, перекладач Біблії на українську мову; Є. І. Червонюк -оперовий співак, Народний артист СРСР; М. М. Крилов -математик, фізик, дійсний член Академій наук УРСР та СРСР; О. Є. Опанасюк – письменник; Д. Л. Похилевич – відомий український радянський історик; О. Д. Макаренко – художник, лауреат премії ім. І. Огієнка.

Уродженець Брусилова, вчений та підприємець В. Г. Святненко, продовжуючи традиції І. І. Огієнка, провів грунтовне дослідження історії краю та видав книгу «Рідний край над Здвижень-рікою».

 

Література:

Брусилівський район // Житомирщина туристична : краєзнавчі нариси / М. М. Костриця, М. Ю. Костриця. - Житомир, 2009. - С. 122-133 : фото.

 

Брусилівський район // Цікава  Житомирщина в 4 т. : ілюстрована

туристична енциклопедія / Георгій Мокрицький. – Житомир, 2011.- Т.1– С.115-139 : фото.

 

Брусилівський район // Книга Пам'яті України. Переможці – Житомир, 2010. - Т. 1: Житомирська область: [Андрушівський район. Баранівський район. Бердичівський район. Брусилівський район. Володарсько-Волинський район]. -  С. 455-500.

Поіменні списки фронтовиків, партизанів, підпільників.

 

Брусилівський район // Книга скорботи України. Житомирська область. - Житомир, 2002. - Т. 1. - С. 151-214.

Списки громадян району, загиблих в період окупації області 1941-1944 рр.

 

Іващенко О.М. Брусилівський район: [нарис] / О. М. Іващенко // Книга пам'яті України: Житомирська область. - Житомир, 1994. - Т. 2. - С.454 -654.

 

Святненко, В. Г. Рідний край над Здвижень-рікою. У терновому вінку / В. Г. Святненко. - К. : Центр учбової л-ри, 2012. - 378, [2] с. : іл., фото.

 

Тимошик М. С. Житомирський край у долі та творчості Івана Огієнка // Іван Огієнко у діалозі культур і духовності (Огієнківські читання у Чудодієвому) : зб. наук. праць. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – С. 173-195.

 

Іван Огієнко: "Я все зробив, що міг зробити..." : бібліогр. покажчик / уклад.: Л. Оленич, В. Чупрова. - Т. : Підручники і посібники, 2007. - 112 с. : фото. - (Родом з України ; вип. 2).

Рік утворення: 
1923
Населення: 
16,500