«Співець гуцульського краю»

Перегляд літератури

У червні 2024 року з нагоди 150-річчя від дня народження Марка Черемшини відділ україніки пропонує перегляд літератури «Співець гуцульського краю», із циклу: «Літературний календар року». Це твори письменника різних років видання, а також оцінка його творчості відомими літературними критиками.

150 років від дня народження Марка Черемшини, українського письменника, драматурга, перекладача (1874-1927). Марко Черемшина (справжнє ім’я Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 року в с. Кобаки (нині Косівський район Івано-Франківська область). У 1896 році закінчив гімназію у Коломиї та поїхав до Відня, де вступив на юридичний факультет університету. Тут Марко Черемшина повністю віддає себе літературній і культурно-громадській діяльності. Починають з’являтися перші твори молодого письменника – оповідання, поезії в прозі, художні переклади. Протягом двох років Марко Черемшина написав ряд оповідань на тему гуцульського життя. У 1901 році вони вийшли у Чернівцях окремою книжкою під назвою «Карби. Новели з гуцульського життя».

У роки першої світової війни письменник на власні очі спостерігав жахливі картини того жорстокого часу. Побачене і пережите він згодом відобразив у своїх новелах про війну. У 1925 році у Києві вийшла збірка новел «Село вигибає», до якої увійшли новели і переклади.

Третій тематичний цикл письменника становлять оповідання «Верховина» - про життя селян під гнітом польської влади. Літературні критики, сучасники Марка Черемшини, відзначали високу майстерність письменника і багатство народної мови. В історії української літератури Марка Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об’єднують під назвою «Покутська трійця».

Марко Черемшина активно займався літературною творчістю, готував нову книжку до видання. Але раптова смерть 25 квітня 1927 року обірвала всі його творчі плани. Нові твори публікувались вже посмертно.