Володимир Галактіонович Короленко народився 27 липня 1853 р. в м. Житомирі в родині повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка, відомого в Житомирі своєю чесністю, безкорисливістю, відданістю законам. Мати Евеліна Скуревич відзначалась високими душевними якостями. Діти зростали в атмосфері любові, поваги і взаємопідтримки. Це безперечно вплинуло на формування світогляду майбутнього письменника, його високих моральних якостей. Спочатку В.Г. Короленко навчався в приватному пансіоні, а потім в 1-ій Житомирській гімназії.
Пізніше вступає до Рівненської приватної гімназії, яку закінчив у 1871 році зі срібною медаллю, потім навчається спочатку в Петербурзі, далі в Москві в Петровсько-Розумовській академії. За участь у студентських заворушеннях його було виключено з академії і вислано з Москви. Пізніше за політичну неблагонадійність його було заарештовано і вислано спочатку у В’ятську губернію, потім до Сибіру. Майже 10 років провів Короленко у засланні. Але це не зломило письменника. Саме в засланні починається його літературна діяльність. Після заслання В. Короленко жив у Нижньому Новгороді, Петербурзі, останні 20 років свого життя – в Полтаві, де помер 25 грудня 1921 року, там же похований.
Творча спадщина письменника велика і багатогранна. Він автор чотирьохтомної «Історії мого сучасника», відомих повістей «Сліпий музикант», «В дурному товаристві», «Без язика», багатьох оповідань, нарисів, публіцистичних і критичних статей. Але паралельно з письменницькою діяльністю Короленко вів активну громадську діяльність. В Житомирі майбутній письменник прожив лише 13 років (1853-1866 рр.).
Житомирський період життя В.Г. Короленка відображений в оповіданнях «Ніччю», «Парадокс», «Моє перше знайомство з Діккенсом» і особливо в повісті «Історія мого сучасника».
В 1973 році в будинку, де народився письменник, створено літературно-меморіальний музей, який в 2008 році відзначив своє 35-річчя. Ім’я Короленка носить вулиця Житомира, з якою так тісно пов’язані дитячі роки письменника, площа, школа № 6, на території якої знаходиться пам’ятник письменнику, а на будинку Житомирського державного університету ім. І. Франка, колишній 1-ій Житомирській гімназії, де навчався письменник, встановлено меморіальну дошку.