Зарембський Юліуш

3.03.1854–15.09.1885

Юліуш Зарембський народився 3 березня 1854 р. у Житомирі в польській
родині. Батьки його походили із середньої шляхти, були прикладом чиновної
інтелігенції. Батько служив у Житомирській міській управі. Юліуш отримав від
матері, музично обдарованої людини, перші уроки гри на фортепіано.
Помітивши його здібності, А. Зарембська звернулась до Л. Руцинської –
талановитої польської піаністки, композитора і педагога, що проживала на той
час у Житомирі. Це вона навчала, виховувала юного піаніста, заклала
фундамент віртуозної майстерності, художньої зрілості.
Музична кар’єра Ю. Зарембського склалася надзвичайно швидко. У
1867 р. Юліуш вступив до другого класу Житомирської першої чоловічої
гімназії. З дев’яти років він брав участь у міських публічних концертах, а в
шістнадцять написав перші фортепіанні п’єси та дві п’єси на слова
А. Міцкевича, у яких поряд із польськими звучали наспівні українські інтонації.
Художньому вихованню хлопця сприяла культурна атмосфера Житомира,
особливо міський театр, який він часто відвідував, а пізніше, приїжджаючи в
рідне місто відомим піаністом, виступав у театрі з концертами. Професійному
становленню Ю. Зарембського сприяло також навчання у житомирських
фахівців – чеського музиканта Ернеста Несвадби, у якого брав уроки
композиції, та у польського віолончеліста Анджея Яновича.
Закінчивши в 1870 р. гімназію, майбутній композитор вступив до
Віденської консерваторії, яку закінчив за два роки. На випускному акті він
виконав найскладніший твір піаністичної літератури «Симфонічні етюди»
Р. Шумана і був відзначений золотою медаллю і званням лауреата Віденської
консерваторії. У 1873 році, склавши екстерном іспити в Петербурзькій
консерваторії, отримав диплом «вільного художника». На початку 1874 р. він
здійснив концертну поїздку – з успіхом виступав у Києві, Одесі та інших
містах, виконуючи твори Л. Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Ліста. Після успішних
гастролей поїхав до Рима, потім до Веймара, щоб удосконалювати виконавську
майстерність у знаменитого Ференца Ліста.
Творчість Ю. Зарембського була органічно пов’язана з музичним і
літературним фольклором Волині. Народнопісенні інтонації польських та
українських мелодій звучали у п’єсах «Галіційські танці», «Думка»,

«Коломийка». Подальшим розвитком волинських мотивів стала задумана опера
«Марія», за однойменною поемою польського поета А. Мальчевського, в якій
розповідалося про події на Волинській землі. Але композитор відмовився від
задуму оперного жанру і написав увертюру, яка засвідчила його інтерес до
української тематики.
У 1876 році Юліуш Зарембський здійснив турне по Європі й побував у
Варшаві, Парижі та інших великих містах, де його концерти пройшли з
тріумфальним успіхом. У 26 років став професором Королівської консерваторії
в Брюсселі. Перед ним стелився широкий шлях визнання і слави. Однак
численні подорожі і концерти підірвали здоров’я композитора. Він захворів на
туберкульоз і помер 25 вересня 1885 р. у Житомирі, куди приїхав, щоб
виступити перед земляками. За заповітом серце композитора поховано на
території кафедрального костелу Святої Софії, а тіло – на римсько-
католицькому цвинтарі.
Високу оцінку Ю. Зарембському як композитору дав Ф. Ліст, назвавши
його твори найвидатнішими і найціннішими серед сучасної музичної
літератури. Польський музикознавець Юзеф Рейс зазначив: «Після Шопена
Зарембський був однією з найвидатніших постатей у нашій музиці».
Ім’я геніального піаніста і композитора носить третя Варшавська
державна музична школа, а в рідному місті – площа поблизу Польського
кладовища в центрі мікрорайону Хмільник. У Житомирському музичному
фаховому коледжі ім. В. С. Косенка створено куточок Юліуша Зарембського.