Коростень

Коростень (Іскоростень) – місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці. Населення Коростеня – 65,5 тис. осіб (на 1.08.2013 р.) Розташований на річці Уж (притока Прип’яті) за 87 км. на північ від Житомира. Статус міста Коростень здобув у 1926 році.

Археологічні дослідження древніх городищ та курганів підтверджують літописну версію про одне з найдавніших міст Східної Європи центр древлянського князівства – Іскоростень. У літописі Нестора згадується 945 рік, коли відбулося відоме повстання древлян, викликане намаганням київського князя Ігоря повторно зібрати з мешканців міста данину. Повстанці розгромили князівську дружину й убили Ігоря. Наступного року княгиня Ольга придушила виступ древлян, підступно захопивши Іскоростень, розправилася з жителями, а місто спалила. Місцевість з часом зовсім збезлюдніла. Лише наприкінці 14 сторіччя тут знову виникло поселення.

З 1243 року тут хазяйнували монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 і 1370 рр. і потіснивши татар, великий князь литовський Ольгерд Гедимінович приєднав ці землі до Великого князівства Литовського. З 1385 р., ця територія потрапила під вплив Польщі. 22 травня 1589 р. король Сигізмунд III Ваза дарував маленькій фортеці Іскоростеню Магдебурзьке право.

Після III-го розділу Речі Посполитої у 1795 р. Іскоростень перейшов до Російської імперії як центр Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко.

Новий могутній поштовх до відродження місту дало будівництво залізниці Київ – Ковель у 1902 р. З цього часу місто було перейменоване в Коростень, воно відоме як важлива залізнична станція. Згодом, з розширенням залізниці, Коростень перетворюється у великий залізничний вузол.

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) її уряд і парламент (Центральна Рада) були змушені залишити Київ під час його окупації московськими військами та перебували у Коростені протягом 14-15 лютого та 24-26 лютого 1918 р. Постановою Центральної Ради 25 лютого у Коростені було затверджено Тризуб Святого Володимира як герб УНР.

В період 14-27 лютого 1918 р. у Коростені в різний час перебували частини Армії УНР: Гайдамацький кіш Слобідської України на чолі із Симоном Петлюрою, Окремий Запорізький загін на чолі з Костянтином Прісовським та Курінь Січових Стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем. З Коростеня ці частини 27 лютого пішли у наступ на Київ задля його звільнення від московських військ.

7 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду Коростень, зайнятий підрозділами 395-го стрілецького полку 132-ї бригади 44-ї стрілецької дивізії московських військ, спробувала здобути Волинська група (командувач – Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Початок cправи був вдалий. Українські війська, несподівано напавши на Коростень, здобули станцію. Проте неузгодженість у діях різних відділів і велика чисельна перевага ворога не дала можливості розвинути цей успіх.

Напередодні війни Коростень був значним промисловим і культурно-освітнім центром. В 1941 році тут працювало 14 промислових підприємств, серед яких найбільшими були фарфоровий завод, механічний «Жовтнева кузня», цегельний та смолоскипидарний. В місті функціонувала розгалужена мережа медичних та культурно-освітніх закладів.

Мирну працю трудящих міста було перервано віроломним нападом нацистської Німеччини. 7 серпня 1941 року Коростень був окупований німецькими гітлерівськими військами. Під час наступу 1943 року, після успішного проведення Київської операції, Червона армія 17 листопада зайняла Коростень, але внаслідок потужного контрнаступу змушена була відступити. 28 грудня 1943 р. місто було остаточно взяте під контроль частинами 13-ї Армії генерала-лейтенанта Пухова.

За час війни Коростень був повністю зруйнований, проте самовідданою працею жителів міста народне господарство було відновлене. До травня 1945 року було відбудовано залізничний вузол, фарфоровий завод, йшли відбудовчі роботи на заводі «Жовтнева кузня».

На 80-90 роки 20 століття місту випало пережити тяжкі часи. Сусідство з Чорнобильською Атомною Станцією (80 км) наклало новий трагічний відбиток на його історію. Коростень потрапив у зону радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ядерної катастрофи 26 квітня 1986 року і класифікований як «зона гарантованого добровільного відселення». Крім того, економіка міста сильно постраждала від кризи в перші роки після здобуття Україною Незалежності.

Сучасний Коростень веде політику розширення власних можливостей економічного та соціального розвитку. Місто будує житло і дороги, створює нові підприємства, навчальні й соціальні заклади. У 2006 році Коростень став одним із 6-ти міст України, яке отримало сертифікат якості за міжнародними стандартами ISO 9001:2000.

Промисловий комплекс міста представляють машинобудування, хімічне, металургійне, будівельне, харчове, поліграфічне виробництво, легка промисловість. Питома вага коростенських промислових підприємств у загальнообласному промисловому виробництві становить 9%.

З метою залучення іноземних інвестицій в місті створений Індустріальний парк, на території якого вже реалізовано перший проект – побудовано завод з виробництва меблевих плит МДФ та ХДФ. Успішно функціонують 3 нових підприємства з іноземними капіталами: ЗАТ «Інтертайл» - виробництва керамічної плитки, ТОВ «Елізіумпласт» - виробництва профілів з пластмас, ТОВ «Астафе» - виробництва будівельних матеріалів. Для створення сприятливого інвестиційного клімату міською радою щорічно приймається «Загальноміська Програма по залученню інвестицій».

Серед яскравих подій культурного життя – Фестиваль авторської православної пісні «Утренняя заря» та Фестиваль Дерунів, які вже стали візитівкою міста, а також літературно-мистецьке свято «Просто на Покрову».

Природа щедро наділила Коростень парками. У центральному парку ім. М. Островського височіють пам’ятники князю Малу, княгині Ользі, князю Володимиру-Хрестителю Русі і його матері-княжні Малуші. «Візитівкою» для Коростеня стали Ольжині купальні. Як засвідчує одна з легенд, на честь перемоги над Коростенем Ольга збудувала на стрімкій кручі першу в Київській Русі церковку і щодня спускалася від неї до мальовничого каньйону, щоб скупатися в прозорій течії Ужа. Місце це ще й досі називають Ольжиною купальнею, це улюблене місце відпочинку у місцевих жителів.

Древлянське місто має ще одну родзинку – військово-історичний комплекс «Скеля». Його збудували в 30-ті роки минулого століття для оборонних цілей. Зараз у тому приміщенні знаходиться музей, аналогів якому немає в світі.

Завдяки культурно-історичній спадщині Коростень є найбільш туристично-привабливим містом в Житомирській області, він увійшов у сімку найкращих в Україні туристичних маршрутів вихідного дня.

Майже 43% населення міста Коростеня – молодь до 35 років. В місті функціонують 13 загальноосвітніх навчальних закладів, з них 10 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, міська гімназія, міський ліцей, навчально-виховний комплекс „Дитячий садок-школа-гімназія” №12, вечірня (змінна) школа. Підготовку кадрів здійснюють 2 навчальні заклади: Коростенський технічний коледж, професійно-технічне училище № 16.

Для задоволення потреб молоді діють 3 дитячі спортивні школи, школа мистецтв та художня школа, Будинок творчості школярів, станція юних техніків та юних натуралістів, відділення Малої Академії Наук, сім підліткових клубів, спортивні клуби і секції, чотири Будинки культури, міська бібліотечна система й бібліотека Будинку науки і техніки.

За показниками розвитку фізичної культури і спорту місто Коростень займає провідні позиції в Житомирській області. Місто знають як спортивне не тільки в області, а й за її межами.

Особливістю міста Коростеня є те, що на його території з порівняно невеликою кількістю мешканців надають медичну допомогу 4 потужні медичні заклади: центральна міська лікарня, відділкова залізнична лікарня, центральна районна поліклініка та обласний міжрегіональний медичний діагностичний центр. Працюють 44 аптечні заклади та понад 20 медичних кабінетів.

Для забезпечення комплексного обслуговування пенсіонерів й одиноких громадян в місті діє Центр соціального захисту та реабілітації громадян похилого віку (єдиний в Україні).

Уродженцями Коростеня є: письменник, заслужений журналіст України Л. Даєн, член-кореспондент НАН України О. Пілянкевич, доктор географічних наук Є. Янович, доктор архітектури В. Ясієвич, відомий український письменник, Заслужений журналіст України, головний редактор газети «Вечірній Коростень» Віктор Васильчук. У Коростені жив і працював Герой України політолог, журналіст, громадський активіст, учасник Євромайдану Сергій Кемський, який загинув від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві.

Література:

Герої не вмирають... Сергій Кемський // Місто. - 2016. - N 7 (19 лют.). - С. 1, 3 : фот. - (20 лютого – День пам'яті Героїв Небесної сотні).

Місто Коростень // Книга пам'яті України. Переможці : учасники бойових дій Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, які повернулися до мирної праці, нині проживають або померли на території області. - Житомир. - 2015. - Т. 6. - С. 431- 512: іл.

Місто Коростень // Житомирщина туристична : краєзнавчі нариси / М. М. Костриця, М. Ю. Костриця; за ред. М. Ю. Костриці. – Житомир, 2009. - С. 316-319 : фото.

Місто Коростень // Книга скорботи України. Житомирська область: [іст.-мемор. вид.]. : у 2-х кн. - Житомир , 2008. - кн. 1. - Т. 3 – С. 160-215.

Місто Коростень // Книга пам'яті України. Житомирська область. – Житомир, 1993. - Т. 5 - С. 5-135.

Москаленко В. В. Книга про Коростень / Володимир Москаленко, Валерій Нечипоренко; [передм. В. Москаленка]. - Л. : Кальварія, 2003. - 116 с. : кольор. іл.

Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Житомирщині. Міста Коростень, Новоград-Волинський. Вип. 11 / За ред. О. М. Іващенка. - Житомир : Полісся, 2008. - 216 с. : фото.

Перельман Г. Л. Коростень. Історично-енциклопедичний довідник / Г. Л. Перельман ; [редкол. Перельман Г. Л. та ін.]. - Коростень : Друк, 2011. - 271 с. : табл., іл., фото.

Польгуй В. І. На землі деревлянській : путівник по Коростенському краєзнавчому музею / Володимир Польгуй ; [ред.: Л. П. Грузська, В. В. Косенко ; фото: В. Л. Бєлов, А. С. Дзендзиловська, В. В. Косенко] ; Упр. культури Житомир. облдержадмін., Житомир. обл. краєзнавчий музей. - Житомир : Косенко М., 2014. - 24, [1] с. : іл.

Просто на Покрову: літ.-мистец. альманах Коростенщини, № 8 / ред. В. Васильчук ; редкол.: М. Пасічник [та ін. ; упорядкув. В. Б. Васильчук]. - Житомир : Рута ; Коростень : Вечірній Коростень, 2015. - 119, [1] с. : фот.

Скуратівський В. І. Історія стольного града Коростеня / В. І. Скуратівський ; [ред. Невмержицький В. П.]. - К. : Тріада С, 2005. - 165 с. : іл., фото.