«Україніка презентує»

Експозиції книжкових виставок і переглядів відділу україніки

 Протягом вересня  2025 року відділ україніки пропонує наступні книжкові виставки і перегляди літератури:

Із циклу «Знаменні і пам’ятні дати 2025 року в Україні»

«Бабин Яр: історія і пам’ять» (до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру)

29 вересня Україна і весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї, роми, українці, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Ми завжди пам’ятатимемо про жахливу трагедію Бабиного Яру, щоб ніколи більше такого не повторилося.  Російський терор, який відбувається зараз, має бути зупинений.

На вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, відділ україніки пропонує переглянути книжкову виставку-реквієм «Бабин Яр: історія і пам’ять». До уваги користувачів бібліотеки – наукові розвідки істориків, публіцистичні праці, спогади очевидців і свідків цієї жахливої трагедії.

Із циклу «Знаменні і пам’ятні дати в галузі мовознавства і літературознавства»

«Олександр Потебня – український мислитель-лінгвіст» - до 190-річчя від дня народження українського мовознавця, філософа, етнографа, літературознавця.

Олександр Опанасович Потебня народився 22 вересня 1835 року на хуторі Манів, що входив до складу Полтавської губернії (нині Сумська область) у родині маломаєтних шляхтичів. Змалку цікавився філологічними науками та історією. Закінчивши з відзнакою гімназію, став студентом юридичного, а згодом історико-філологічного факультету Харківського університету.

У 1860-му Олександр Потебня отримав звання магістра, захистивши дисертацію «Про деякі символи в слов’янській народній поезії». Продовжив займатися мовознавством, філософією та етнологією. 

Олександр Опанасович ініціював виникнення шкіл для народних вчителів, писав навчальні програми, викладав.

У 1862 році Потебню відрядили за кордон - до Німеччини; там вчений вивчав санскрит, потім відвідав Чехію та Австрію. Наступного року повернувся до Харкова, де обійняв посаду доцента. У 1875 році став професором. В той період мовознавець вже відійшов від справ громади й цілком присвятив себе науці. У цьому виші Олександр Опанасович створив потужну філологічну школу, чимало учнів якої стали видатними вченими. Школу визнали однією з найавторитетніших в лінгвістичних колах. Олександр Потебня написав чимало праць, присвячених мовознавству, літературознавству, етнографії.

«Єдина ознака, за якою пізнаємо народ – єдність мови. Національна свідомість є тим історичним двигуном, що відтворює єдність народу», - ці слова Олександра Потебні, написані ще в XIX столітті, дуже актуальні й нині.

Інститут мовознавства Національної Академії Наук України носить його ім’я.

На вшанування пам’яті та з нагоди 190-річчя від дня народження Олександра Опанасовича Потебні у відділі україніки організовано перегляд літератури «Олександр Потебня – український мислитель-лінгвіст». До уваги користувачів - мовознавчі праці Олександра Потебні, а також література про його наукову спадщину.

Із циклу «Літературний календар року»

«Український драматург реалістичного мистецтва» - до 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого (Тобілевича), українського письменника, драматурга, актора, корифея українського побутового театру

На пошану пам’яті та на відзнаку ювілейної дати із дня народження видатного українського драматурга, корифея українського побутового театру Івана Карпенка-Карого – відділ україніки пропонує ознайомитися з книжковою виставкою «Український драматург реалістичного мистецтва». Виставка містить твори письменника-драматурга, а також праці дослідників його життя, літературної творчості і театральної діяльності.