Ярмолюк Микола Якович

01.05.1932

Ярмолюк Микола Якович народився 1 травня 1932 року в с. Пустоха (нині – Прибережне) Ружинського району на Житомирщині. Підлітком майбутньому письменникові довелося побачити війну і принесені нею страждання. Трудову діяльність розпочав Микола Якович у тяжкі повоєнні роки. Закінчивши Житомирський сільськогосподарський інститут (1964), розпочав журналістську роботу. 1968–1975 рр. – працював редактором районної Володарськ-Волинської (нині – Хорошівський район) газети «Прапор». 1975–1983 рр. – редактор Радомишльської районної газети «Зоря Полісся». 1994–2003 рр. – видавав власну районну газету «Радомисль». Після припинення її виходу кілька місяців працював заступником редактора Радомишльської райгазети «Зоря Полісся».

Поруч з журналістською долею розвивалась і письменницька доля. У своїх книгах Микола Якович багато розкаже про своїх односельчан у роки війни і про відбудову села, і про навчання, і про любов до читання. Перше оповідання М. Ярмолюка «Сама в хаті» опублікував журнал «Дніпро» в 1968 році. Відтоді автор регулярно друкується в періодичній пресі. Вже в першій збірці оповідань «Ружі пливуть над водою» (1963) М. Ярмолюк постав перед читачем як автор вдумливий, спостережливий і своєрідний. Добре обізнаний з працею простого трудівника, якого раз і назавжди обрав предметом свого художнього дослідження, розуміє його найсокровенніші думки, вболіває, вміє знайти свіжі барви для розкриття його внутрішнього світу.

Микола Якович не без успіху пробує свої сили і у творах для дітей – «Сусіди, а між ними Василько» (1975), «Хутір Сторожа» (1999) і пригодницькій літературі – «Убивство на п’ятнадцятому кілометрі» (2008). «Чотири справи інспектора Турчина» (1978) – цей збірник повістей в 1981 році був удостоєний другої премії на республіканському конкурсі художніх творів про працівників вітчизняної міліції.

Окремими виданнями виходили книги М. Ярмолюка «Життя прожить, не поле перейти» (2012), «Що було, що є, що буде» (2011), «Дві любові Миколи Галяса» (2011), «Хутір Сторожа» (2010), «Дорога без початку і кінця» (2008), «Ой люди, людоньки» (2008), «Крізь рожевий туман» (2016 ), «Жито родить на життя» (2018).

Нині письменник живе і працює в Радомишлі. Микола Якович – автор більше тридцяти книг оповідань, повістей, романів для дорослих і дітей, шести збірок детективів. Він є членом Національної спілки письменників України, лауреатом різних літературних премій. В 2010 році М. Ярмолюку було присуджено премію ім. І. Огієнка за книги «Ой люди, людоньки», «Дорога без початку і кінця», 2011 року  в номінації «Гран-Прі» перемогла його книга «Що було, що є і що буде», а в 2012 р. в номінації «Проза року» перемогла книга «Життя прожити, не поле перейти»,  2014 р. книга «Дорога без початку і кінця” була удостоєна обласної премії ім. В. Земляка. 2017 року – в номінації «Проза року», щорічного Житомирського обласного конкурсу «Книга року», перемогла його книга «Крізь рожевий туман».

Галузь: 
письменник, журналіст
Рік народження: 
1932