Ліберда Ігор Васильович

22.03.1938–16.08.2012

Поет, перекладач, журналіст Ігор Васильович Ліберда народився 22 березня 1938 року в с. Чорторийськ (нині – Вишнівка) на Житомирщині. Навчався у Вишнівській початковій школі, Зеремлянській семирічці, Житомирській середній школі № 36. У сімнадцятирічному віці переніс операцію на серці, яку успішно провів відомий український кардіохірург М. Амосов. Проблеми зі здоров’ям не завадили юнакові успішно закінчити у 1964 р. філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту ім. І. Франка (нині – Житомирський державний університет). Пізніше отримав другу освіту на відділенні журналістики Київської ЗВПШ (1979). Працював учителем восьмирічної школи в с. Качин Камінь-Каширського району на Волині (1962–1963), а з 1964 р. на журналістській роботі – кореспондент черняхівської, а згодом житомирської районної газети, в якій обіймав посаду заступника редактора. Від 1973 р. – власний кореспондент, завідувач відділів культури, освіти і науки, а від 1995 р. – оглядач із питань науки, освіти, культури і мистецтва обласної газети «Радянська Житомирщина» (нині – «Житомирщина»), в якій пропрацював до 2006 р.

Дебютував добірками поезій у журналі «Вітчизна» («Паркани розмовляють», 1962, № 11; «Земля зітхає», 1965, № 1) та «Дніпро» («Світло не спить», 1964, № 10). Часто друкував свої вірші у газеті «Літературна Україна». Автор збірок поезій «Квартали життя» (1966), «Світанковий сад» (1987), «Питальний знак» (2007), «Знак рівноваги» (2013). Ігор Ліберда – поет високої культури письма, його вірші образно наснажені, колоритні, філологічно досконалі. Наболілі, пронизливі проблеми часу знайшли своє відлуння у непідробно-художньому слові митця. Основні мотиви творчості – утвердження високих гуманістичних ідеалів, людяності, краси і добра. Також Ігор Васильович опублікував розвідки про літераторів-земляків Бориса Тена, Є. Ненадкевича, І. Шутова, М. Клименка, Я. Стецюка та ін. Співавтор житомирського розділу книги-меморіалу «Вінок безсмертя» (1987). Разом із дружиною В. Табаковою (з походження чувашка) переклав із чуваської українською мовою і видав «Чуваські народні казки» (1976), збірку казок «Юман і його друзі» (1985), збірку оповідань «А чи є в тебе бабуся?» В. Єлеша (1992).

Член Національної спілки журналістів (1967) та Національної спілки письменників України (1988). Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Миколи Шпака (1967) та премії ім. Михайла Клименка (2009). За самовіддану багаторічну працю нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України (1979).

Завершив своє земне коло І. В. Ліберда 16 серпня 2012 р. Похований у Житомирі.